Майбутнє

[kondybas]

Вкотре зайшла мова про те, на що вчитися дітям.

Останні успіхи ШІ якби натякають нам, що першою під жертовний ніж ляже богема. Всі ці митці - співаки, актори, музики, письменники, художники і так далі. Вже зараз успіхи ШІ в цій сфері вражають, а розвиток йде по експоненті. То ж за 15 років ми, замість зкачувати кєно у нетфліксі, будемо казати в мікрофона: покажи мені веселу буфонаду з пограбуванням і про любов. І воно нам показуватиме. Створене для нас, під наш смак і наші вподобання. І тої тривалості, яку ми любимо.

А що з іншими сферами діяльності? Куди податися людині?

Я, поки що, спромігся лише на одне правило: чим нижча ціна помилки, тим швидше роботизують цю роботу. Якщо в пісні вилізе дисонанс - це навряд чи призведе до людських жертв. Та й взагалі, мало хто то помітить. А от якщо косяк вилізе в роботі авіаконструктора, чи архітектора, то наслідки будуть більш, ніж сумними.

А що ви думаєте, де конкуренція з роботами буде мінімальною в найближчі 5-10 років?

Comments

[ukurainajin]

Це ви зараз так думаєте, бо маєте вибагливіші смаки, розбещені людською діяльністю. Але постійний несподіваний шостий палець десь посеред «душевної» постільної сцени гнітитиме й не таких вибагливих. Вони відчуватимуть, що щось не так, коли спершу наїдяться. Навіть на примітивному рівні, навіть якщо не зможуть відрефлексувати, що саме не так, 100%.