Фітоеротичне
31 Dec 2016 00:11![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kondybasЧи може агросексуальне. Карочє, точно якесь збочення. Раптом відчув нездоровий потяг до землі, так захотілося шось вирощувать - ну просто біда. Сверблячка по всьому організмові. Гени є гени, і нічого тут не вдієш.
Але ж я маю сильну залежність від капсаїцину. Тому вирощувать вирішив Capsicum Chinense. Це гострі перці. Не просто гострі, а найгостріші, проти яких всякі халапеньйо чи "український гіркий" - шось типу мармеладу. Правда, найтермоядерніші, типу каролінського ріпера чи трінідадського скорпіона, я відпочатку забракував. Хоча вони й мають півтора-два мільйони одиниць по Сковілу, але на цьому їхні плюси закінчуються. Тому, власне, їх вирощують для технічних потреб - для виготовлення поліційних перцових балончиків та фарби для днища суден, на якій ніякі вустриці не ростуть.
Я зупинився на хабанері-оранж, що має лише 300-400 тис одиниць гостроти, але зате має приємний фруктовий аромат, щось середнє між абрикосом та грушею. Вибір зроблено, гайда до діла!
Після нетривалого науково-дослідного та проектно-конструкторського періоду я виготовив хабанерятника.
Чотири листки пінопласту 120х50х2 см обклеїв зсередини термоізолом (фольгованим рулонним пінополіетиленом), зтягнув скотчем.
Зверху поставив китайську світлодіодну лампу на 50 Вт (5000люмен) і накрив кришкою.
Для поливу використав китайські клони керамічних капілярних поливалок типу Blumat, творчо допрацьовані напильником.
Згодом, облінившись, змайстрував водонапірну вежу та докупив електротаймер, так що на виході вийшло отаке:
Тепер вся байда вигляда приблизно отак:
В 9 годин ранку зходить китайське сонечко, у 10 годин вечора настає українська ніч. Температура вночі - кімнатна, тобто 20оС, вдень лампа підігріває хабанерятника ще на додаткових 9-10оС.
Десь у середині жовтня (а почалась епопея в середині серпня) обидва кущі почали випускати бутони. Спочатку я радів кожній квіточці, але коли їх стало близко сотні штук в сумі на двох кущах, я став непокоїтись.
В кінці жовтня бджоли, здебільшого, не літають. Чомусь. А змайструвати окремо маленький настільний вулик на 3-4 бджоли я завчасно не здогадався. Тому довелось брати пензлика в руки і дзичати. Згодом я вичитав, що перці відкривають тичинки з пилком лише на годину-дві щодня, а решту часу оте штучне запліднення ВРХ абсолютно марне. Але навіть так за два тижні я мав три пуп'янка - два но одному кущі, і один на другому.
Перці виросли, як книжка каже: 4-5 см у довжину. І це мене заспокоїло, бо був ненульовий ризик, що мені замість хабанери прислали насіння казна чого.
Взагалі, я дуже розраховував, що уся епопея від пророщування насінин до товарного врожаю займе днів 90-100, і що на Новий Рік у мене замість ялинки буде кущ з перцями. Але, на жаль, сорт попався дещо тормозний, тому свято врожаю буде десь на 150-й день, тобто, в кінці січня.
Зрештою, головною ідеєю проекту було вивчення можливості цілорічного вирощування хабанери. Цей перець може рости 6-7 років поспіль, і я дуже сподіваюсь, що влітку на дачі мої кущі добряче розростуться і дадуть справжній результат. Ну, звичайно, не такий, як знімають британці з сорту Дорсет Нага (майже 2500 перчин з куща), але хоча б сотню-півтори штучок, мені б вистачило на пару місяців :)
Але ж я маю сильну залежність від капсаїцину. Тому вирощувать вирішив Capsicum Chinense. Це гострі перці. Не просто гострі, а найгостріші, проти яких всякі халапеньйо чи "український гіркий" - шось типу мармеладу. Правда, найтермоядерніші, типу каролінського ріпера чи трінідадського скорпіона, я відпочатку забракував. Хоча вони й мають півтора-два мільйони одиниць по Сковілу, але на цьому їхні плюси закінчуються. Тому, власне, їх вирощують для технічних потреб - для виготовлення поліційних перцових балончиків та фарби для днища суден, на якій ніякі вустриці не ростуть.
Я зупинився на хабанері-оранж, що має лише 300-400 тис одиниць гостроти, але зате має приємний фруктовий аромат, щось середнє між абрикосом та грушею. Вибір зроблено, гайда до діла!
Після нетривалого науково-дослідного та проектно-конструкторського періоду я виготовив хабанерятника.
Чотири листки пінопласту 120х50х2 см обклеїв зсередини термоізолом (фольгованим рулонним пінополіетиленом), зтягнув скотчем.
Зверху поставив китайську світлодіодну лампу на 50 Вт (5000люмен) і накрив кришкою.
Для поливу використав китайські клони керамічних капілярних поливалок типу Blumat, творчо допрацьовані напильником.
Згодом, облінившись, змайстрував водонапірну вежу та докупив електротаймер, так що на виході вийшло отаке:
Тепер вся байда вигляда приблизно отак:
В 9 годин ранку зходить китайське сонечко, у 10 годин вечора настає українська ніч. Температура вночі - кімнатна, тобто 20оС, вдень лампа підігріває хабанерятника ще на додаткових 9-10оС.
Десь у середині жовтня (а почалась епопея в середині серпня) обидва кущі почали випускати бутони. Спочатку я радів кожній квіточці, але коли їх стало близко сотні штук в сумі на двох кущах, я став непокоїтись.
В кінці жовтня бджоли, здебільшого, не літають. Чомусь. А змайструвати окремо маленький настільний вулик на 3-4 бджоли я завчасно не здогадався. Тому довелось брати пензлика в руки і дзичати. Згодом я вичитав, що перці відкривають тичинки з пилком лише на годину-дві щодня, а решту часу оте штучне запліднення ВРХ абсолютно марне. Але навіть так за два тижні я мав три пуп'янка - два но одному кущі, і один на другому.
Перці виросли, як книжка каже: 4-5 см у довжину. І це мене заспокоїло, бо був ненульовий ризик, що мені замість хабанери прислали насіння казна чого.
Взагалі, я дуже розраховував, що уся епопея від пророщування насінин до товарного врожаю займе днів 90-100, і що на Новий Рік у мене замість ялинки буде кущ з перцями. Але, на жаль, сорт попався дещо тормозний, тому свято врожаю буде десь на 150-й день, тобто, в кінці січня.
Зрештою, головною ідеєю проекту було вивчення можливості цілорічного вирощування хабанери. Цей перець може рости 6-7 років поспіль, і я дуже сподіваюсь, що влітку на дачі мої кущі добряче розростуться і дадуть справжній результат. Ну, звичайно, не такий, як знімають британці з сорту Дорсет Нага (майже 2500 перчин з куща), але хоча б сотню-півтори штучок, мені б вистачило на пару місяців :)
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 01:00 (UTC)Очінь похоже описуєте процес!
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 01:11 (UTC)(no subject)
Date: 31 Dec 2016 01:28 (UTC)PS А шо таке "телевізор"?
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 06:23 (UTC)Я вирощував якось, але без автоматизації, тому сильно задовбався.
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 09:19 (UTC)(no subject)
Date: 31 Dec 2016 13:21 (UTC)Найдорожчий компонент - це таймер. Можна взять механічний за 100 грн, але я подумав, і взяв електронний за 200. Це в найближчому супермаркеті. Можна в китайців взять вдвоє дешевше, але довго чекать.
Лампу я задовго до проекту брав отаку https://ru.aliexpress.com/item/Smart-IC-SMD-LED-Beads-Chips-Lamp-10W-20W-30W-50W-90W-220V-For-Outdoor-FloodLight/32658428586.html на 50 Вт / 5000 лм / 5500К (90 грн).
Але зараз вже брав би отакоє: https://ru.aliexpress.com/item/COB-LED-Lamp-Chip-Beads-5W-20W-30W-50W-220V-Input-Smart-IC-Driver-Fit-For/32693479513.html на 30 ват / 3000 люмен / 5500К (60 грн). По-перше, менше гріється, по-друге, габарит дозволяє посадить на кулера від інтеля 478. По-третє, 5000 люмен на четверть квадратного метра - це овердобуя. 20 кілолюмен на квадрат навіть в центральній Америці, звідки родом перці, бувають тільки в літній полудень, та й то, не кожен.
Поливалки в нас лежать в супермаркеті у купі неліквідів, уцінені з 90 грн до 30+. В упаковці пара штук, але якість галіма. Фізика їх дії вимагає герметичності конструкції, а китайці зробили масогабаритний макет без герметичності. Оскільки керамічний капіляр нормальний, то решту конструкції допиляв з медичних крапельниць по 10 грн за штуку. Фільтри пішли на корпуси капілярників, а латексні манжети чудово згодилися при обладнанні водонапорки. Взагалі, в діло пійшли практично усі деталі крапельниці. Бочку водонапорки заправляю раз на три тижні, бо сумарна витрата десь 250мл води на добу.
Зараз найбільш морочне діло - це штучне запилення. Можна трусити кущі, можна пензликом чи просто пальцем масувати квітки, дехто ставить знизу вітродуй, що постійно дме догори, прямо на квітки. Я пробував усі варіанти, і пензлик виявився найзручнішим. Єдина проблема, що важливо спіймати той короткий період протягом доби, коли тичинки відкриваються і вивільняють пилок. Півтори-дві години, вони знову закриваються, і хоч лусни, запилення не буде. У випадку пензля на ньому залишається пилок з багатьох квіток з різних днів, тому ефективність значно вища.
Зрештою, якщо наколядувать достатню кількість зав'язі, то потім можна в коробку заглядать раз на тиждень чи навіть два. Чисто пообстригать, зібрать опале листя тощо.
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 18:09 (UTC)(no subject)
Date: 31 Dec 2016 08:24 (UTC)Після чого я тупо забив та купив по пачці в'ялених перців обох видів.
Доречі, в'ялена Jolokia на смак дуже непоганa, з фруктовими нотами, до борщу йде на ура.
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 09:55 (UTC)Власне, уся затія затівалася виключно для того, аби запустить цілорічну продукцію свіжого перцю. Зараз в мене два кущі, а на наступну зиму залишу лиш один, більш врожайний. Постараюся максимально зав'язати перців під осінь, аби росли та достигали іще 2 місяці після початку зимовки. Ну, і штучне запилення, да. Ще не пробував вітродуйний метод.
(no subject)
Date: 31 Dec 2016 13:34 (UTC)(no subject)
Date: 1 Jan 2017 03:53 (UTC)(no subject)
Date: 5 Jan 2017 10:11 (UTC)