Фітоеротичне
31 Dec 2016 00:11![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kondybasЧи може агросексуальне. Карочє, точно якесь збочення. Раптом відчув нездоровий потяг до землі, так захотілося шось вирощувать - ну просто біда. Сверблячка по всьому організмові. Гени є гени, і нічого тут не вдієш.
Але ж я маю сильну залежність від капсаїцину. Тому вирощувать вирішив Capsicum Chinense. Це гострі перці. Не просто гострі, а найгостріші, проти яких всякі халапеньйо чи "український гіркий" - шось типу мармеладу. Правда, найтермоядерніші, типу каролінського ріпера чи трінідадського скорпіона, я відпочатку забракував. Хоча вони й мають півтора-два мільйони одиниць по Сковілу, але на цьому їхні плюси закінчуються. Тому, власне, їх вирощують для технічних потреб - для виготовлення поліційних перцових балончиків та фарби для днища суден, на якій ніякі вустриці не ростуть.
Я зупинився на хабанері-оранж, що має лише 300-400 тис одиниць гостроти, але зате має приємний фруктовий аромат, щось середнє між абрикосом та грушею. Вибір зроблено, гайда до діла!
Після нетривалого науково-дослідного та проектно-конструкторського періоду я виготовив хабанерятника.
Чотири листки пінопласту 120х50х2 см обклеїв зсередини термоізолом (фольгованим рулонним пінополіетиленом), зтягнув скотчем.
Зверху поставив китайську світлодіодну лампу на 50 Вт (5000люмен) і накрив кришкою.
Для поливу використав китайські клони керамічних капілярних поливалок типу Blumat, творчо допрацьовані напильником.
Згодом, облінившись, змайстрував водонапірну вежу та докупив електротаймер, так що на виході вийшло отаке:
Тепер вся байда вигляда приблизно отак:
В 9 годин ранку зходить китайське сонечко, у 10 годин вечора настає українська ніч. Температура вночі - кімнатна, тобто 20оС, вдень лампа підігріває хабанерятника ще на додаткових 9-10оС.
Десь у середині жовтня (а почалась епопея в середині серпня) обидва кущі почали випускати бутони. Спочатку я радів кожній квіточці, але коли їх стало близко сотні штук в сумі на двох кущах, я став непокоїтись.
В кінці жовтня бджоли, здебільшого, не літають. Чомусь. А змайструвати окремо маленький настільний вулик на 3-4 бджоли я завчасно не здогадався. Тому довелось брати пензлика в руки і дзичати. Згодом я вичитав, що перці відкривають тичинки з пилком лише на годину-дві щодня, а решту часу оте штучне запліднення ВРХ абсолютно марне. Але навіть так за два тижні я мав три пуп'янка - два но одному кущі, і один на другому.
Перці виросли, як книжка каже: 4-5 см у довжину. І це мене заспокоїло, бо був ненульовий ризик, що мені замість хабанери прислали насіння казна чого.
Взагалі, я дуже розраховував, що уся епопея від пророщування насінин до товарного врожаю займе днів 90-100, і що на Новий Рік у мене замість ялинки буде кущ з перцями. Але, на жаль, сорт попався дещо тормозний, тому свято врожаю буде десь на 150-й день, тобто, в кінці січня.
Зрештою, головною ідеєю проекту було вивчення можливості цілорічного вирощування хабанери. Цей перець може рости 6-7 років поспіль, і я дуже сподіваюсь, що влітку на дачі мої кущі добряче розростуться і дадуть справжній результат. Ну, звичайно, не такий, як знімають британці з сорту Дорсет Нага (майже 2500 перчин з куща), але хоча б сотню-півтори штучок, мені б вистачило на пару місяців :)
Але ж я маю сильну залежність від капсаїцину. Тому вирощувать вирішив Capsicum Chinense. Це гострі перці. Не просто гострі, а найгостріші, проти яких всякі халапеньйо чи "український гіркий" - шось типу мармеладу. Правда, найтермоядерніші, типу каролінського ріпера чи трінідадського скорпіона, я відпочатку забракував. Хоча вони й мають півтора-два мільйони одиниць по Сковілу, але на цьому їхні плюси закінчуються. Тому, власне, їх вирощують для технічних потреб - для виготовлення поліційних перцових балончиків та фарби для днища суден, на якій ніякі вустриці не ростуть.
Я зупинився на хабанері-оранж, що має лише 300-400 тис одиниць гостроти, але зате має приємний фруктовий аромат, щось середнє між абрикосом та грушею. Вибір зроблено, гайда до діла!
Після нетривалого науково-дослідного та проектно-конструкторського періоду я виготовив хабанерятника.
Чотири листки пінопласту 120х50х2 см обклеїв зсередини термоізолом (фольгованим рулонним пінополіетиленом), зтягнув скотчем.
Зверху поставив китайську світлодіодну лампу на 50 Вт (5000люмен) і накрив кришкою.
Для поливу використав китайські клони керамічних капілярних поливалок типу Blumat, творчо допрацьовані напильником.
Згодом, облінившись, змайстрував водонапірну вежу та докупив електротаймер, так що на виході вийшло отаке:
Тепер вся байда вигляда приблизно отак:
В 9 годин ранку зходить китайське сонечко, у 10 годин вечора настає українська ніч. Температура вночі - кімнатна, тобто 20оС, вдень лампа підігріває хабанерятника ще на додаткових 9-10оС.
Десь у середині жовтня (а почалась епопея в середині серпня) обидва кущі почали випускати бутони. Спочатку я радів кожній квіточці, але коли їх стало близко сотні штук в сумі на двох кущах, я став непокоїтись.
В кінці жовтня бджоли, здебільшого, не літають. Чомусь. А змайструвати окремо маленький настільний вулик на 3-4 бджоли я завчасно не здогадався. Тому довелось брати пензлика в руки і дзичати. Згодом я вичитав, що перці відкривають тичинки з пилком лише на годину-дві щодня, а решту часу оте штучне запліднення ВРХ абсолютно марне. Але навіть так за два тижні я мав три пуп'янка - два но одному кущі, і один на другому.
Перці виросли, як книжка каже: 4-5 см у довжину. І це мене заспокоїло, бо був ненульовий ризик, що мені замість хабанери прислали насіння казна чого.
Взагалі, я дуже розраховував, що уся епопея від пророщування насінин до товарного врожаю займе днів 90-100, і що на Новий Рік у мене замість ялинки буде кущ з перцями. Але, на жаль, сорт попався дещо тормозний, тому свято врожаю буде десь на 150-й день, тобто, в кінці січня.
Зрештою, головною ідеєю проекту було вивчення можливості цілорічного вирощування хабанери. Цей перець може рости 6-7 років поспіль, і я дуже сподіваюсь, що влітку на дачі мої кущі добряче розростуться і дадуть справжній результат. Ну, звичайно, не такий, як знімають британці з сорту Дорсет Нага (майже 2500 перчин з куща), але хоча б сотню-півтори штучок, мені б вистачило на пару місяців :)
