kondybas: (Default)
[personal profile] kondybas

Сьогодні нарешті остаточно зформулював своє відношення до тези про "триєдиний братній народ" українців, білорусів та росіян. Розказувати все дуже довго і складно, краще подивитись старий фільм "Старший сын" з Лєоновим та Карачєнцєвим, ситуація там дуже подібна. Далі - спойлер. Хто фільма не дивився чи не пам"ятає - спочатку подивіться. Не пожалкуєте.

Spoiler! Select by mouse to read:
Карачєнцев грає молодика, якому ніде переночувати. Щоб знайти притулок на ніч, він вдає з себе сина наївного мужичка Лєонова, історію якого він випадково підслухав. Хлопець лізе в душу довірливому та чуйному мужичку, граючи на тонких струнах його артистичної душі, обманює, подає вдалі репліки, взагалі, майстерно вичавлює з мужичка батьківські почуття - і сльозу. Заради притулку на ніч.

Фільм, звичайно, закінчується каяттям та признанням - на те й кіно. В нашому житті, де українцям та білорусам в брати набиваються пройдисвіти невідомого роду-племені, фінал історії достеменно ще невідомий.

(no subject)

Date: 13 Apr 2010 19:49 (UTC)
From: [identity profile] major-hartmann.livejournal.com
це там ще Баяра грає друга Караченцова?
не знаю, надто тонка аналогія.

(no subject)

Date: 13 Apr 2010 19:52 (UTC)
From: [identity profile] major-hartmann.livejournal.com
Більш того, мабуть трохи недоречно. Ось чому. Караченцов прийшов лише заради притулку на ніч. А далі він збирався піти собі, адже гульвіса та пройдисвіт. Але ж він не прийшов для того, щоб забрати в Леонова його квартиру, присвоїти речі й згвалтувати його дочку. Тут, думаю, зрозумієш про що я

(no subject)

Date: 13 Apr 2010 19:55 (UTC)
From: [identity profile] kondybas.livejournal.com
Кіно є кіно. В житті не все так гарно виходить.