Транснаціональне
27 Dec 2024 12:58![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kondybasПри тому, що економіка не є наукою в повному смислі цього слова, в ній копирсається добіса дослідників. І декому навіть вдається робити економічні відкриття та винаходи, справді гідні нобелівськимх премій. От тільки премій за них не дають.
Одним з таких винаходів є "подвійний ірландський з датським сендвічем". І це зовсім не про випить та закусить. Це про бабло.
Уявімо собі, що є американська компанія, яку засмучує податок на корпоративний прибуток у 35%. Це кого хочеш засмутить, але такі корпоративні податки мають(мали) місце лише у США. І от наша корпорація робить фінт - продає свої нематеріальні активи (патенти) компанії на Бермудах. За один долар. А на Бермудах, щоб ви знали, корпоративні податки дорівнюють нулеві. І на приріст капіталу теж. Там взагалі майже ніяких податків нема - ні на доходи фізосіб, ні ПДВ, ні на дивіденди, нічого. Крім податку на імпорт. Все, що ввозиться - цегла, картопля, сосасола та памперси - одразу +30% до ціни. Та сама ботва на Багамах та Кайманах.
І ось наша бермудська компанія, купивши патенти за 1 долар, дивиться на них, і каже: та це ж джекпот! Це всьо коштує 1 мільярд! І записує це у свої булгахтерські книги. Капіталізація бермудської компанії зростає на 999999999 доларів, але, як вже сказано, таке щастя не оподатковується ніяк. Але ж треба ще той уявний мільярд матеріалізувати. І бермудська компанія створює філію в Ірландії. Затим ця філія створює дві дочірні компанії - одну в Данії, а другу знов в Ірландії. Бермудська компанія (Б) передає право торгувати ліцензіями на патенти ірландській філії (Ф). Та передає це право датській компанії (Д), а та, в свою чергу - ірландській компанії (І). Виходить якось так:
(Б) -> (Ф) -> (Д) -> (І)
І ось ірландська компанія (І) штампує сидюки з патентованим софтом, виготовляє картонні коробки та райдужні наліпки с серійними номерами і продає їх, скажімо, за 100 баксів. 1 долар - то собівартість виготовлення матеріального носія, упаковки, реклами етц. Цей долар компанія (І) залишає собі і здає податкову звітність з нулем прибутку. А 99 доларів з кожного диска у вигляді ліцензійних відрахувань компанія (І), як субліцензіат, передає компанії (Д). (Д) ті 99 баксів передає компанії (Ф) і теж має нульовий прибуток. А компанія (Ф) кладе ті 99 баксів на рахунок материнської компанії (Б) в банку Бермудських островів, де, нагадую, податок на прибуток корпорацій дорівнює нулеві. А потім ця бермудська компанія дає гроші в борг тій американській корпорації, що продала їй патенти за 1 долар. А позики - то не дохід, там з оподаткуванням теж все хитро.
Все це було можливо тому, що за законами Ірландії та Данії транзакції (І)->(Д) та (Ф)->(Б) не оподатковуються. Якщо напряму - (І)->(Ф) чи (І)->(Б) - то буде стягнуто податок. Але якщо через прокладки (Ф) та (Д) - то вже ні. Власне, коли все це виявили, то вже пройшло більше 10 рочків експлуатації цієї схеми. Та й виявили чисто випадково - через аномальний ріст ВВП Ірландії. І коли почали розкручувати то всьо, то виявилося, що схему юзають в хвіст та в гриву. Ось тільки найбільш помітні учасники регати:
Adobe Systems
Airbnb
Apple Inc.
Eli Lilly
Facebook
General Electric
Google
IBM
Johnson & Johnson
Microsoft
News Corp
Oracle
Pfizer
Starbucks
Yahoo!
Одній тільки Apple влупили 13 мільярдів доларів штрафу за ухиляння від податків, і це вилізло на публіку. Більшість інших порішали все тишком-нишком, але навіть так корпорації залишилися в наварі.
UPD: Apple поклала ті 13 мільярдів на проміжний (escrow) рахунок і одразу подала апеляцію у Вищий Суд ЄС. І в 2020-му той штраф було скасовано, як незаконний (іншими словами - законними було визнано податкові практики Apple)
Десь у 2015 році законодавство Ірландії було змінено, і схема луснула. Але ж святе місце порожнім довго не буде. То ж в Ірландії прийняли закон про виключення з оподаткування приросту капіталу на нематеріальні активи, і з'явились нові схеми.
А ми, приходячи в магазин, з кожним товаром платимо ПДВ, який, чисто між нами, вже було сплачено до того усім виробничо-логістично-торговим ланцюгом. Але це тема для окремого поста.
Одним з таких винаходів є "подвійний ірландський з датським сендвічем". І це зовсім не про випить та закусить. Це про бабло.
Уявімо собі, що є американська компанія, яку засмучує податок на корпоративний прибуток у 35%. Це кого хочеш засмутить, але такі корпоративні податки мають(мали) місце лише у США. І от наша корпорація робить фінт - продає свої нематеріальні активи (патенти) компанії на Бермудах. За один долар. А на Бермудах, щоб ви знали, корпоративні податки дорівнюють нулеві. І на приріст капіталу теж. Там взагалі майже ніяких податків нема - ні на доходи фізосіб, ні ПДВ, ні на дивіденди, нічого. Крім податку на імпорт. Все, що ввозиться - цегла, картопля, сосасола та памперси - одразу +30% до ціни. Та сама ботва на Багамах та Кайманах.
І ось наша бермудська компанія, купивши патенти за 1 долар, дивиться на них, і каже: та це ж джекпот! Це всьо коштує 1 мільярд! І записує це у свої булгахтерські книги. Капіталізація бермудської компанії зростає на 999999999 доларів, але, як вже сказано, таке щастя не оподатковується ніяк. Але ж треба ще той уявний мільярд матеріалізувати. І бермудська компанія створює філію в Ірландії. Затим ця філія створює дві дочірні компанії - одну в Данії, а другу знов в Ірландії. Бермудська компанія (Б) передає право торгувати ліцензіями на патенти ірландській філії (Ф). Та передає це право датській компанії (Д), а та, в свою чергу - ірландській компанії (І). Виходить якось так:
(Б) -> (Ф) -> (Д) -> (І)
І ось ірландська компанія (І) штампує сидюки з патентованим софтом, виготовляє картонні коробки та райдужні наліпки с серійними номерами і продає їх, скажімо, за 100 баксів. 1 долар - то собівартість виготовлення матеріального носія, упаковки, реклами етц. Цей долар компанія (І) залишає собі і здає податкову звітність з нулем прибутку. А 99 доларів з кожного диска у вигляді ліцензійних відрахувань компанія (І), як субліцензіат, передає компанії (Д). (Д) ті 99 баксів передає компанії (Ф) і теж має нульовий прибуток. А компанія (Ф) кладе ті 99 баксів на рахунок материнської компанії (Б) в банку Бермудських островів, де, нагадую, податок на прибуток корпорацій дорівнює нулеві. А потім ця бермудська компанія дає гроші в борг тій американській корпорації, що продала їй патенти за 1 долар. А позики - то не дохід, там з оподаткуванням теж все хитро.
Все це було можливо тому, що за законами Ірландії та Данії транзакції (І)->(Д) та (Ф)->(Б) не оподатковуються. Якщо напряму - (І)->(Ф) чи (І)->(Б) - то буде стягнуто податок. Але якщо через прокладки (Ф) та (Д) - то вже ні. Власне, коли все це виявили, то вже пройшло більше 10 рочків експлуатації цієї схеми. Та й виявили чисто випадково - через аномальний ріст ВВП Ірландії. І коли почали розкручувати то всьо, то виявилося, що схему юзають в хвіст та в гриву. Ось тільки найбільш помітні учасники регати:
Adobe Systems
Airbnb
Apple Inc.
Eli Lilly
General Electric
IBM
Johnson & Johnson
Microsoft
News Corp
Oracle
Pfizer
Starbucks
Yahoo!
Одній тільки Apple влупили 13 мільярдів доларів штрафу за ухиляння від податків, і це вилізло на публіку. Більшість інших порішали все тишком-нишком, але навіть так корпорації залишилися в наварі.
UPD: Apple поклала ті 13 мільярдів на проміжний (escrow) рахунок і одразу подала апеляцію у Вищий Суд ЄС. І в 2020-му той штраф було скасовано, як незаконний (іншими словами - законними було визнано податкові практики Apple)
Десь у 2015 році законодавство Ірландії було змінено, і схема луснула. Але ж святе місце порожнім довго не буде. То ж в Ірландії прийняли закон про виключення з оподаткування приросту капіталу на нематеріальні активи, і з'явились нові схеми.
А ми, приходячи в магазин, з кожним товаром платимо ПДВ, який, чисто між нами, вже було сплачено до того усім виробничо-логістично-торговим ланцюгом. Але це тема для окремого поста.
