Парадоксальне

[kondybas]

Моя думка з приводу податкового кодексу наступна: він повинен бути прийнятим в тому вигляді, в якому його подали Микалянич-Бібіпка-Сумасбродський. Без будь-яких поправок та компромісних змін.

Для того, щоб зрозуміти необхідність цього, достатньо прорахувати партію на два кроки уперед.

Варіант А
Єдинщики та дрібняки, майданячи та мітингуючи (із цілком справедливими вимогами) добиваються свого, і податковий кодекс ветується світлоликим із бонусом в рейтингу. В подальшому усі бюджетні проблеми регіональської влади будуть списуватись на зажерливих підприємців, що купаються в золоті в той час, коли злиденна держава мусить урізати соціалку, пенсії, піднімати ціни на газ, електрику, опалення тощо. Кожен раз, після чергового підняття цін, пролам будуть вказувать на жируючих бізюків, які їдять їхню, пролівську, пайку. Врешті-решт, "по многочисленным просьбам трудящихся" буде прийнято інший податковий кодекс, причому по формі та змісту він буде таким, що в сьогодняшніх мітингуючих відніме мову, зупинить серце та вишибе мозок. І, що найцікавіше, ЖОДНОЇ підтримки серед співгромадян, далеких від підприємництва, дрібні бізюки не знайдуть. Їх будуть розкулачувать та єкспропрійовувать під радісне улюлюкання та глум пролів, які побачать наочно "соціальну справедливість".

Варіант Б
Єдинщики затягують паси, згортають біз, йдуть у тінь, переходять на "схеми" мінімізації тощо, а влада епічно імплементує свій варіант ПК. За півроку відбувається неминуче - економіка впадає в колапс, ціни зростають, гривня інфлює, бюджет спорожнюється, проли мруть, як мухи, від невиплат пенсій та бюджетних получок. Регіонали розводять руками, не в змозі пояснити власний проффесіоналізм та його наслідки. В цей момент якраз складаються умови для конструктивного майдану, на якому пролам, що складають більшість, вже не буде потреби пояснювати, хто - дрібний чи великий біз - визначає якість їхнього буття та економіку країни, і хто - дрібний чи великий біз - потребує сприяння, пільг та підтримки держави.

* * *

Якщо підприємці сподіваються, що вони зуміють залучити на свій бік більшість населення самими скаргами на важкість ведення бізнесу - вони помиляються.
Якщо підприємці сподіваються, що зможуть відстояти своє право на підприємництво без підтримки з боку пролетарів - вони помиляються.
Стратегічно підприємці зацікавлені в тому, щоби пролетаріат на власній шкурі зрозумів, навіщо йому, пролетаріату, потрібні дрібні підприємці. Тому тактично зараз підприємцям необхідно поступитись владі, щоб отримати стратегічну перевагу в майбутньому. Інакше підприємців чекає варіант А, а це кінець всім сподіванням.

Я, загалом, не вірю у здатність регіоналів розігрувати складні багатоходовки. Те, що відбувається у податковій та законодавчій сфері, я вважаю простими рефлекторними реакціями, що виникають без участі мізків. На їхньому боці перевага у силі та у монополії на всі гілки влади, і цей факт вони вважають достатнім для переможного оволодіння країною. Але зараз вони зробили хибний крок.

Падаючого - підштовхни, а не створюй опір, на який він зможе спертися.