От що мені подобається в японській культурі - так це японський гіперперфекціонізм. Оте, що називається вабісабі. Ніщо не вічне, ніщо не завершене, ніщо не досконале. Але саме на цій теоретичній базі вони створюють досконалі, завершені і, мабуть, таки вічні речі. А що окремо вражає, так це те, що цей свій гіперперфекціонізм вони не вважають зайвим чи недоречним навіть у масовій попкультурі. Ніщо не заважає японцям, наприклад, створювати для дитячих анімаційних серіалів саундтреки, які стають джазовими стандартами і живуть своїм окремим життям.
( Read more... )
( Read more... )