Всі ми оперуємо не об'єктивними сутностями, а нашими суб'єктивними уявленнями про них, моделями того чи іншого рівня адекватності. Навіть, коли купляємо в магазині шматок варьонки. Але коли варьонка не виправдовує наших очікувань, ми зітхаємо, викидаємо неїстівне гівно і зарікаємося купляти його знову. Але в деяких випадках "caveat emptor" працює на всю котушку. Мишам доводиться доїдати кактуса до останньої голочки. І що ж бідним мишам залишається, як не нахвалювати того кактуса із сльозами на вирячених очах?