kondybas: (Default)



Здесь можно оставить приватное послание. Комменты к этому посту не будут расскринены никогда.
kondybas: (Default)
Варто було розслабитись, як оракл поміняв процидурку установки мускля  - тепер він ставиться не з порожнім рутовим пасвордом, а з рандомним, копія якого кладеться руту в домашній каталог. Ну, такоє, але кілька годин нервової метушні я отримав :) 
kondybas: (Default)
Є в психіатрії таке поняття - маячня (рос. "бред"). І ви знаєте, ето інтірєсно!

Згідно медичного визначення, маячня - це психічний розлад, при якому виникають хворобливі уявлення, міркування та висновки, що ніяк не відповідають об'єктивній реальності, але в істинності яких поцієнт абсолютно і безумовно впевнений, причому ця впевненість ніяк не може бути зкоригована іззовні.

1. Маячня виникає на патологічній основі, тобто є проявом захворювання. Хворого неможливо переконати в неадекватності його маячні, а можна лише вилікувати захворювання, при цьому маячня зникне сама по собі.
2. Маячня паралогічна та нефактографічна, тобто грунтується не на фактах та логіці, а на потребах психіки поцієнта. Марно доводити, що уявлення поцієнта не підтверджуються фактами та логікою.
3. При маячні поцієнта особистість деформується, замикаючись навколо фабули маячні. У важких випадках гіперфіксація переростає у нав'язливу ідею, яка, в свою чергу, трансформується у шизофренічні ганджі різного штибу.
4. В більшості випадків поцієнт зберігає здоровий глузд та інтелект в усьому, за винятком власне маячні. До якогось моменту навіть не здогадуєшся, що маєш справу з поцієнтом, поки він не з'їде на свого "коника".
5. Маячня є стійкою до вмовлянь, переконувань і навіть гіпнозу. Вибить маячню з поцієнтової макітри неможливо.


Для чого я це все пишу? Для того, щоб ви могли вчасно розпізнавати жертв маячні, які можуть до певної міри імітувати нормальних людей. Як тільки ви зрозуміли, що перед вами поцієнт - не витрачайте час та нерви. Можете половити лулзи, а можете ігнорить, тільки не намагайтесь переконувать. Ви нічим не можете зарадити поцієнту з його маячнею без тривалої медикаментозної терапії.
kondybas: (Default)
Мої перці мене обламали. Я так сподівався отримати врожай під новий рік, а вони почали жовтіти аж 2 січня.
Ну, добре хоч, що жовтіють, як книжка пише, ударними темпами. Знаючі люди кажуть, що з тиждень повисіти їм не зашкодить, будуть тільки ароматніші та гостріші.





kondybas: (Default)
Чи може агросексуальне. Карочє, точно якесь збочення. Раптом відчув нездоровий потяг до землі, так захотілося шось вирощувать - ну просто біда. Сверблячка по всьому організмові. Гени є гени, і нічого тут не вдієш.

Але ж я маю сильну залежність від капсаїцину. Тому вирощувать вирішив Capsicum Chinense. Це гострі перці. Не просто гострі, а найгостріші, проти яких всякі халапеньйо чи "український гіркий" - шось типу мармеладу. Правда, найтермоядерніші, типу каролінського ріпера чи трінідадського скорпіона, я відпочатку забракував. Хоча вони й мають півтора-два мільйони одиниць по Сковілу, але на цьому їхні плюси закінчуються. Тому, власне, їх вирощують для технічних потреб - для виготовлення поліційних перцових балончиків  та фарби для днища суден, на якій ніякі вустриці не ростуть.

Я зупинився на хабанері-оранж, що має лише 300-400 тис одиниць гостроти, але зате має приємний фруктовий аромат, щось середнє між абрикосом та грушею. Вибір зроблено, гайда до діла!  )
kondybas: (Default)
Кому не подобається траурна рамка навколо юзерпик, всі гайда сюди:

http://www.dreamwidth.org/customize/options?group=customcss

У велике вікно з написом "Use embedded CSS" Вставляєте отаку строчку:

.entry .userpic img, .comment .userpic img { border: 0px solid #000000; }

І потім тицяєте у "Save changes"
kondybas: (Default)
А ну, бігом відмічайтеся всі, кого я маю зафрендити!
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Японці наробили цілу купу шикарних каверів світової класики у суто японському стилі на японських же інструментах - кото, сямісенах та інших кокуях. В кожному ролику спочатку робиться презентація інструменту. І знято все просто епічно, сиджу і пухну від щастя.







А оце сподобалось найбільше!

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

А мені російського посла шкода, бо він мені дуже нагадує іншу людину.



Оцю... )
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Ото давно хотів скріншотіка зробить для разних побутових потреб. Але все ніяк не було підходящого за розміром монітора.



Клікнувши по картинці отримаєш повний розмір, але май на увазі: Дюдя, Донні та Уолтер недаремно дивляться на тебе, як на теє... цеє... як воно...

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

http://ukraine-russia.livejournal.com/1077936.html

Як бачимо, членства в НАТО не знадобилось. Правда, все трошки затяглось. Ну, тоді, в 2008-му, градус упоротості хуйла ще був не дуже зрозумілий.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Я вчора промудохався півдня, відловлюючи бридкий і складний баг.

Почалось все з того, що в мене перестала працювати скриптова система керування серваком. Видавало щось отакого типу:

Відкриваю катом... )
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Пєйсатєль дозорів буже болісно сприйняв новину, що Ділану дали нобєля, а йому, Лівсі і Пілюлькіну в одній особі - ні. Отут він трохи поплювався гівном в лауреата і нобєлівський комітет. Вдячна публіка чудово зрозуміла натяк, і перший же комент влучив у яблучко. Але ж нобєль все одно залишився у Ділана, а в Бітлів ще й ордени Британської імперії, і титули лицаря роздають направо і наліво, от тільки бідному Кругу нічого, крім кпинів, не дістається. Тому наступним кроком наш пєйсатєль взявся зривать покрови і споднє з корифеїв літератури. І шо він там, під покровами і споднім, знайшов? Правильно - бездуховність і англічанку, що гадить.

Бо, як було відомо ще Роршаху, "те, що Петро розповідає про Павла, більше свідчить про самого Петра, аніж про Павла".

Зрештою, я навіть вдячний Лук'яненкові. Тому що він завжди був палаючим смолоскипом у темряві, променем світла у пітьмі, в буремному непевному світі він був яскравим маяком, сповіщаючи усіх - сюди не підходь, тут мудак! Такий собі взірець і еталон, на котрий якщо станеш схожим, значить настав час перерізать собі горлянку.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Сьогодні я півдня слухав шансон. Зауважте - з власної волі, ба гірше того - із задоволенням!

Джилл Барбер - це майже те саме, що й Норма Джин Бейкер, тільки краще.









kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Мама на дачі тримає два кущі буддлеї Давида. Квіти в неї дуже схожі на бузок, але мають дуже сильний солодко-медовий запах. На цей запах злітаються метелики, які буквально шаленіють. Коли вони смокчуть нектар, вони взагалі не реагують ні на що. Їх можна буквально зпихувати пальцем, і не факт, що метелик втече. Зазвичай, на кущі пасеться з десяток наркуманів, а в спекотні дні - набагато більше.



В школі вчителька казали, і ми всі запам'ятали: як побачиш наркумана - бий його, як таракана!
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

А тим часом на фтп-сервері FreeBSD виклали образочки свіжого, одинадцятого релізу.

ftp://ftp.freebsd.org/pub/FreeBSD/releases/ISO-IMAGES/11.0/

Я собі вже зкачав образок для флешки під amd64 і ще образок під Raspberry Pi.
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Уся російська пропагандонська інтернет-шобла останніх три дні мовчить, як партизан на допиті щодо збитого боїнга.

Всі ці кассади, мюріди, путнікі, спутнікопогроми, фріцморгєни, які два роки видавали на гора одну чудернацьку версію за іншою - всі вони нині завмерли, стискаючи тремтячими лапками напружені пукани, готові вибухнуть святковим феєрверком.

Я собі навіть уявить не можу, наскільки їм страшно.
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Сьогодні остаточно класифікував слово "смыслы" (множина) як надійний маркер вати. "конструирование смыслов", "трансляция смыслов", "территория смыслов".

Ця ботва походить від дугінської постмодернової філософії маніпулятивної реальності, тобто, можливості довільної інтерпретації незмінного набору фактів. Іншими словами, маючи набір історичних фактів, можна представити це все як заманеться. Як змову ЗОГу, як наслідки нашестя ящериків, як битву солярного з хтонічним, як приховану експансію таємних імперій - байдуже, будь-яку абстрактну сову можна натягнути на глобус фактів.

Висновок, що його зробив Дугін, тривіальний. Якщо можна інтерпретувати у будь-якому ключі, то давайте будемо інтерпретувати завжди в своїх інтересах. Усе хороше будемо інтерпретувати, як наші досягнення, а усе погане - як капості наших ворогів. Зрештою, шляхом довготривалого срання у кацапські голови, вони навчились методу і тепер вже самостійно, без сторонньої допомоги вміють розуміти, що затримка зарплат, знищені дороги та засрані під'їзди - це Обама, а не вони самі.

Власне, сама оця метода вивертів та підтасовок, що має на меті "конструювання вигідних та приємних нам смислів" і лежить зараз в основі всього російського політесу, як внутрішнього, так і зовнішнього.

Якщо почуєте від когось "смисли" у множині - нещадно товчіть його по мармизі, це вже не лікується.
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Я вже отут http://kondybas.livejournal.com/117113.html писав про Біла Візерса та його шедеврик. А сьогодні надибав іще один прекрасний кавер:



Там ще багато всякого:


kondybas: (100 - мои пять копеек...)

На сьогодняшніх урочистостях в Києві мимохідь згадали ще одну складову української військової міці, яку б я взагалі поставив на перше місце.

Це наші діти, які слали у війська свої малюнки, вірші, слова підтримки і подяки тим, хто встав на захист України. Мало хто уявляє, скільки було цих малюнків, листівок, оберегів, і мало хто уявляє, наскільки вони були і є важливими для наших військових. Я хочу подякувати всім нашим діткам за їхню любов і добрі слова.


kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Інколи кавери, та ще й з соковитим колоритом, анітрохи не гірші за оригінали. А деякі навіть кращі.










kondybas: (100 - мои пять копеек...)

 > traceroute rutracker.org
traceroute to rutracker.org (195.82.146.214), 64 hops max, 52 byte packets
 1  192.168.192.168 (192.168.192.168)  1.420 ms  0.453 ms  0.272 ms
 2  rc.uar.net (194.44.245.217)  1.889 ms  0.521 ms  0.713 ms
 3  core321-v1999.uar.net (194.44.212.153)  7.737 ms  17.851 ms  7.449 ms
 4  msk-m9-b1-ae22-vlan3825.fiord.net (62.140.245.158)  22.060 ms  22.346 ms  21.769 ms
 5  * * *
 6  * * *


Ну, ви зрозуміли, да?
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Занадився до мене якийсь дурник з Південної Кореї, кожні 12-13 хвилин робить одну спробу авторизуватися по SMTP. Щокожні 12-13 хвилин.

Спочатку він довбався по схемі, яку я не використовував. Ну, прикрутив я йому той GSSAPI, мені ж не шкода.
Тепер він чотири рази на годину пробує різні паролі до неіснуючого логіну 'mail'.
Я ж не хамло якесь, шоб зразу його нагнать, мовляв, нєту здєсь таких, я вас нє звал, ідітє отсєдова! Нє, я, як людина чемна, кожного разу йому ввічливо відповідаю: грайте ще! І він таки грає. Навантаження на сервер не створює, але, даруйте на слові, будить в мені фошизда!

Оцього, приязного та гостинного фошизда, шо запрошує завітати на провалену явочну квартиру



Я таки створю логін 'mail'. Я зроблю так, щоб його пароль "підійшов". Я буду перехоплювати усю пошту, що він її збирається розсилати через мій "зламаний" акаунт. Чорта лисого він в мене у вікно вистрибне!

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Треба помалу повертатись до старих звичок. А то, може, хто чекав, а я, значить, сачкую.







kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Короткий зміст двох попередніх сезонів російських серіалів "Новороссія" та "Кримнаш".



Дякувати [livejournal.com profile] kampfflieger, шоб він нам був здоровий.
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Був собі колись у Бразилії президент Медісі. Ну, як - президент... Генерал він був, ель прокламадо, керівник військової хунти, що запровадила військову диктатуру в країні. Диктатура була нівроку жорстка, і навіть надихнула Террі Гілліама на створення антиутопічного фільму "Бразилія".

Так от в той час був у Бразилії автор пісень і композитор Шику Буаркі. І дістало його те, що з трьох написаних ним пісень дві не проходили цензуру. І в якийсь момент він відчув, що почав сам цензурувати свої тексти, аби їх не забракували цензори. Це його дістало, і він зпересердя написав нову пісню "Apesar de você". Буцімто про півника, що вірить, ніби без нього і сонце не зійде. Текст там був приблизно такий: завтра буде новий день і без тебе. Люди прокинуться, діти підуть у школи, дорослі підуть працювати, ростиме трава, йтиме дощ, і їм всім буде байдуже, якщо тебе не стане.

Цензура пісню пропустила. Вона миттєво стала хітом на радіо, і поповзли чутки, ніби під півником малось на увазі тамтешнє хуйло. Пісню негайно ж заборонили, але результат був несподіваний. Ну, ви зрозуміли, да? Пісня стала гімном усього руху проти хунти. З транспарантами "Завтра буде новий день" проходили багатотисячні маніфестації. Врешті решт бразильській хунті таки настав капець. Під отаку ніжну і мелодійну пісеньку:


Зверніть увагу, що в історичному процесі на кожне хуйло неодмінно знаходиться своє "Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла".

До речі, Шику не такий вже й невідомий в наших краях. Ті, хто пам'ятає СРСР, неодмінно чули оцю його пісеньку:




kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Оце вирішив знову провести калібровку батареї ноута. Процедура доволі тривала - спочатку батарея заряджається до 100%, потім розряджується в нуль, і знову заряджається до 100%. Під час розряду і подальшого заряду контролер міряє реальні ват-години, що віддаються та накопичуються акумулятором. Тому після калібровки достовірно показується час/відсоток, що залишився в батареї, а найголовніше - зарядка батареї відбувається саме так, як треба саме цій батареї, аби не допустити деградації та перезаряду.



Що дивно, так це те, що за 4+ роки експлуатації батарея втратила менше половини відсотка початкової ємності. Так сталось, що останній рік я багато працював від батареї, і кілька разів вона витягувала по 6 годин з гаком. Тому я абсолютно впевнений, що калібровка дала правильні значення.

Якщо комусь цікаво, то в налаштуваннях ThinkPad PowerManager задано наступне:
- не починати автоматичну зарядку батареї, поки заряд не впаде до 20% ємності
- не заряджати більше, ніж до 95% ємності
Більшу частину часу батарея заряджена на 40-60%, цього достатньо для 2-3 годин роботи від батареї. Якщо цього могло не вистачить, вручну запускалась зарядка батареї на 100%. Як бачимо, ця нескладна метода суттєво продовжує життя акумуляторам.
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

От мені інтірєсно, чи можуть лінуксоїди хоча б вполовину драйвово піарить свою цяцьку?



kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Електропостачання "два через два" помилково вважається кримською ватою "веєрними відключеннями".
Насправді ж це змінний струм з частотою 0.0001488 Гц.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Я, взагалі, різну музичку викладаю, але цього разу викладу улюблене.









kondybas: (100 - мои пять копеек...)

А шось я давно музичку не викладав. Сьодня всі пісеньки про любов та кохання.
Слухайте, і не кажіть, шо не чули.







kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Хочеться поставить лугандонцям хорошу пісню. Жизнєнну.



чиста лірика )
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Ето Львов, дєтка! Причому, шо характєрно - не фотошоп.



Якшо комусь закортить перевірить - третій перон.
kondybas: (Default)

Якщо мене читають працівники радіо, будь ласка, на знак щирої вдячності поставте від мене голові СК Бастрикіну пісню Барикіна "Я буду долго гнать".


Posted via m.livejournal.com.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Я вважаю, що деякі народи дефективні ан масс, поголовно. Що марно видобувать з них паростки розумного, доброго, вічного. І так само марно намагатись насадити в них оце розумне, чи, боже збав, добре.



kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Люди не уявляють собі, скільки різноманітної інфи можна отримати з необережно промовлених фразочок.

Колись давно я читав детективне оповіданнячко, там двоє допитливих аналізували фразу випадкового сусіда про те, що "Нелегко пройти пішки дві милі в таку погоду" - і дійшли висновку про зкоєне вбивство. Але не з моїм щастям такі випадки. З моїм щастям все тупіше і дебільніше. Хоча, звичайно, у сухому залишку не трагедія, а лулзи. Ось, зацініть:



Лише замисліться:
1. Мюрідка настільки дурний, що тягнув "про запас" мило в таких кількостях, що не витратив його ще й досі - за 20 років!
2. Мюрідка настільки скнарий (або настільки бідний) що й досі користується запасами мила двадцятирічної давнини.
3. Мюрідка настільки тупий, що не бачить нічого поганого, аби публічно зізнаватися в дурості та скнарості.

Вишенькою на тортику залишається самий факт придбання Мюрідом гомеричних кількостей господарчого мила в обхід талонної системи.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Одна британська геологорозвідувальна компанія знайшла нафту. Дуже багато нафти. За попередніми оцінками - менше, ніж в Саудівської Аравії, але більше, ніж в Ірана. І приблизно вдвічі більше, ніж усі розвідані запаси нафти у Росії.

Нєжданчік в тому, що родовище знаходиться приблизно в 50 км від Букінгємського палацу.
Спочатку об'єм родовища оцінили у 100 мільярдів барелів, але після додаткової розвідки уточнили запаси нафти до 170 мільярдів барелів.
Для довідки: Саудівська Аравія - 270 гігабарелів, Іран - 160, Ірак - 140, Кувейт - 100, Росія - 80...

Неважко збагнути кілька простих речей:
1. Якщо таке грандіозне родовище стільки років залишалось непоміченим, то загальновживана теорія утворення нафти здається не дуже переконливою. Правильна теорія, як той внутрішній голос - прямо командує: рий тут, тут клад.
2. Те, що раптом почали шукати - і знаходити! - нафту там, де раніше навіть не думали шукати, означає, що альтернативна теорія нарешті з'явилась. Теорія, яка напрочуд добре підтверджується практикою. Знаходять не просто родовища, а гігантські родовища.
3. Нова, неорганічна теорія утворення нафти автоматично означає, що нафти на планеті разів у сто більше, ніж вважалося досі.

Більше того, є серйозні свідчення того, що нафта є відновлюваним ресурсом, і безперервно утворюється в земній корі. Тобто, страшилки про "кінець нафти" - це лише маркетоїдне залякування споживачів, аби набити ціну на залежаний товар.

Життє стає дедалі веселішим.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Я так розумію, що вчорашній удар по підрозділу російських водолазів в Новоазовську - це отвєтка за катер українських прикордонників, що його росіяни втопили 4 числа під Маріуполем? Тоді пропав безвісти капітан катеру і шестеро українських моряків отримали поранення.

Дев'ятнадцятеро загиблих росіян, п'ятеро зниклих безвісти та шестеро поранених, з яких п'ятеро важко - це та ціна, яку росіяни мусять платить щоразу за свої худозства.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Слабонервовим, вагітним, та й просто вразливим натурам під кат ні в якому разі не ходить!
попереджаю, розвідєть вже не вдасться... )
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Колись давно, ще за СРСР, я неодноразово чув таку заздрісну сентенцію, мовляв, "отето снабжєніє у москвічєй/прібалтов/бєларусов/поляков/вєнгров!"

Довгенько я не міг второпати, що ж мені так ріже вухо, а допетрати вдалося аж лише зараз.

Розумієте, коли совок бачить різницю у якості життя людей, він ніколи не буде співвідносити цю якість із трудовим вкладом самих людей.
Для совка єдиним джерелом усіляких ніштяків є тільки і виключно держава, яка "должна обєспєчіть". Ну, те, що називається патерналізмом. Якщо у вас біля дому вистрижений газон, посаджено квіти, пофарбовано лавки, в ліфті чистенько а на сходах стоять вазони з геранню, то це можливо винятково через відповідне втручання держави, а від "насєлєнія" не залежить нічогісінько.

Совок впевнений, що абсолютно все, що його оточує - не залежить від його зусиль. А також від зусиль суспільства. Є лише "снабжєніє" того чи іншого рівня, яке й визначає якість життя. Причому совок щиро впевнений, що його право на певний рівень "снабжєнія" є іманентним та священним, яке держава повинна гарантувати. Як це виглядає в натурі можна побачить в одному з останніх постів Зялта.

Оскільки за СРСР держава в нас була одна на всіх, то цілком очевидну різницю у якості життя між, скажімо, Прибалтикою та Нечернозем'ям совок тлумачив у єдиний можливий для нього спосіб - через різницю у снабжєнії. Оцю, очевидну та беззаперечну несправедливість совок одразу інтерпретує в дусі Ломоносова-Лавуазьє: ніщо не береться нізвідки, і щоб десь стало краще, десь має стати гірше. Тобто, затишний і культурний побут прибалтів - це за його, совка, рахунок, через підлу несправедливість у розподілі "снабжєнія". Звідси й стирчать вуха відомої совкової мантри "ми їх, сволочєй, кормілі...". І, як бачимо, в особливо упоротих випадках совки і досі вважають, що це саме за їхній рахунок було створено добробут всіх, хто живе краще.

Ця парадигма породила дуже цікавий побіжний наслідок. Певну нерівність совок вважав наслідком політичних рішень. Ну, прибалтів снабжалі краще для того, щоб вони не впадали у єресь антисовєтчини. Москву і Лєнінград снабжалі краще, тому що це вітрина соціалізму, проклятим буржуїнам треба показать, що в СРСР всьо пучком. Хоча б мєстамі. Але будь-який інший прояв виділення з сірої маси совок завжди сприймав, як злочин. Нє положєно. Дублянка і пижикова шапка? Хапуга! Двоповерховий будиночок? Спєкулянт! "Марльборо" замість "овальних сігарєт Полет"? Шпійон і запроданець! І навіть зараз будь-який успішний бізнесмен трактується совком, як крадій та злодій.

Просто тому, що будь-який чужий успіх совок вважає досягнутим за рахунок його, совка, злиднів. За рахунок соціальної несправедливості стосовно його, совка. І за рахунок невід'ємного права кожного совка на належне снабжєніє, незалежно від його, совка, роботи.

А ви мені розказуєте за якусь гречку.
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Я дивлюся, у вати з'явився новий тренд. Тепер вони активно пропихають ідею таємного співробітництва Порошенка і Путіна задля наживи на життях українців та росіян :) Мовляв, розігрується спектакль на публіку, а насправді відпрацьовується узгоджений сценарій, через що і знизився градус офіційного накалу.

Дорогенькі мої! Якщо в конфлікті агресор включає задню, стуляє свою смердючу пропагандистську пельку, винищує своїх посібників, які можуть розпатякати зайве, і вочевидь намагається так-сяк дотримуватись висунутих до нього вимог - то це називається не "таємне співробітництво", а цілком очевидна, хоч поки що і не остаточна капітуляція.

Але ваті значно менш болючіше переконать себе, що йде якась хитра закулісна гра, аніж визнать, що гру їхнім гросмейстером програно.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Виявляється, Люсіль Болл, зірка телесеріалу "I love Lucy", заснувала кіно- та телепродюсерську компанію "Desilu productions", на совісті якої епічний оригінальний серіал "Star Trek". Згодом Люсіль продала компанію, яку було перейменоване у всім відому "Paramount pictures".

Усе-таки, інколи "american dream" - зовсім не відсторонена абстракція.



Якщо вас не лякає оригінальна озвучка, обіцяю вам багато годин реготу до сліз.
http://fs.to/video/serials/i4ELJSYgVBezdBiWFbrb3QA-ya-lublu-lusi.html
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Ну, знаєте, вата дуже любить бубнить, що Горбачов взяв і розвалив чудову могутню країну за дрібний прайс від госдєпу. І юне покоління, яке совка не нюхало від слова "взагалі" активно цьому підгавкує.

Хоча, здавалось би, дрібничка: просто взять список фільмів, що вийшли на екрани в останній доперестроєчний 1985-й рік, і трошки замислитись...

ностальгічне )
kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Раптово з'ясувалося, що я таки втрапив у топ-100 рейтингу на ServerFault/StackExchange.

В принципі, це могло б ефективно заміняти резюме, якби не дивний перекос - найбільше рейтингу я отримав не по темах, де я дійсно маю серйозний досвід, а там, де масово кубляться придурковаті піонєри, що вважають себе сисадмінами.

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

А чи знаєте ви, що Еніо Моріконе та Серджіо Леоне вчилися в одному класі?

Цікаво, хто з них на кого так вплинув? Чи це якась місцева мікрофлора?



Між іншим, вокальна партія - це просто окультурене виття каліфорнійських койотів.